Від класики до функціоналізму

Львівська область и карта розташування об"єктів

Львів, 2013-2022

Джерела:

- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008

- Богданова Ю. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005

- Ю.Бірюльов. Єврейська архітектурна спадщина Львова. — Видавництво Старого Лева, 2022

Фотографії:

Євген Шнайдер

Єврейські архітектори Львова


Городоцька, 117. Фото Prymasal, Вікіпедія

Генрик (Хаскель) Орлеан (12. 06. 1874, м. Краків, Польща – бл. 1942, Львів)
Закінчив будівельне відділення Краківської художньо-промислової школи (1900). Відтоді удосконалював знання у Віденській художньо-промисловій школі, водночас проходив практику в будівельних фірмах Ф. Фельнера, Г. Гельмера, О. Марморека.

Від 1906 працював у Львові в архітектурній фірмі І. Слівінського. В 1909 отримав право на самостійне будівництво у Львові, відкрив бюро на вул. Подлевського (нині Гребінки), № 9.
Використовував елементи готики, бароко та неомавританського стилю, модерн та ін.

Був ініціатором прокладення та початку забудови 1908 вул. Гетьмана Тарновського (нині Генерала Тарнавського). Займався будівництвом, оформленням інтер’єрів та реставрацією львівських синагог. Під час нацистської окупації був застрелений німецьким офіцером у власній квартирі.

Основні проекти у Львові:

- реконструкція гол. фасаду будинку на площі Ринок, № 12 з добудовою аттику (1908–09; у 1920-х рр. повторно виконав реконструкцію),
- житл. будинок Хальберів на вул. Полтв’яна, № 5 (нині проспект В. Чорновола, № 13),
- вілла С. Квятковської на вул. Квятківка (пізніше Т. Павліковського, нині Д. Грицая), № 7 (1909–10),
- житловий будинок на вул. Городоцька, № 117 (1910–11, разом з арх. Е. Скавінським і скульптором З. Курчинським),
- прибуткова кам’яниця Я. Шмаля на вул. 29 Листопада (нині Є. Коновальця), № 11б (1911),
- перебудова театру «Colosseum» на вул. Сонячна, № 23 (1920-і рр., не зберігся),
- житлові будинки для робітників АТ рафінерії спирту на вул. Богданівка, № 8–12 (нині Городоцька, № 132; 1920–22),
- та інш.

Якуб-Соломон Крох (бл. 1850, Львів – 16. 05. 1922, там само).
Навчався у Технічній академії у Львові (1872–77). Від 1878 працював у Львові як уповноважений архітектор. До 1900 будував у стилях історизму – неоренесанс, необароко та неорококо, пізніше використовував форми та декоративні прийоми сецесії (модерну).
Був членом релігійної ради львівської єврейської громади.


Городоцька, 50	Амури на Городоцькій, 50	Крушельницької, 23

Емануель Галль
Працював у Львові у другій половині XIX століття.
1867 року вписаний до цехової книги львівських будівничих. Обирався членом міської ради Львова III—VII каденцій (від 1877 до приблизно 1893).
1882 року обраний членом єврейської Релігійної ради.
Помер між 1889 і 1893 роками.

Маурицій Галль, син архітектора, також був архітектором або інженером, який спільно з Рудольфом Фляйшлем спорудив у 1899 році будинок єврейської гміни на вулиці Шолома-Алейхема, 12. Будівельне підприємство братів Галль значиться у довіднику 1875 року на вулиці Маєра (тепер Січових Стрільців).

Основні проекти у Львові:

- Житловий будинок на вулиці Гоголя, 10 (1873);
- Будинки на вулиці Словацького, 16 (1876) і 18 (1873);
- Готель «Нью-Йорк» на проспекті Свободи, 45;
- Будинок на вулиці Городоцькій, 31 (1881);
- Готель «Центральний» на проспекті Свободи, 11 (1882—1884).

Міхал Улям (15 березня 1879, Львів — серпень 1938, Монте-Карло, Монако)
Міхал Улям народився у Львові в єврейській родині Бернарда і Цецилії Улямів. Закінчив Промислову школу. 1903 року здав екзамен у Намісництві й отримав отримав право на самостійне ведення будівельних робіт. Навчався в Мюнхенській академії мистецтв.

Радник, а в 1929—1935 роках — віце-президент Торгово-промислової палати у Львові.
1912 року був ініціатором створення Центрального союзу купців і промисловців, який очолював до кінця життя.
Голова Товариства єврейських ремісників, головної ради Спілки єврейських економічних організацій.
Автор численних брошур та публікацій у фаховій та щоденній пресі.

1903 року створив проєктно-будівельне бюро. Спочатку спільником був Зигмунт Кендзерський. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проєктами власними і від сторонніх архітекторів. Серед співробітників були, зокрема, Тадеуш Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Частина проєктів підписана особисто Улямом, хоч у цих випадках він був скоріше інспіратором, аніж проєктантом.
1 вересня 1930 року, як віце-президент Громадського комітету Східних торгів, за організацію і розвиток щорічної львівської виставки відзначений Золотим Хрестом Заслуги.

Мешкав у Львові на вулиці Зиблікевича, 27 (нині Франка, 55), у будинку, збудованому за власним проєктом 1911 року. У тому ж будинку мешкав племінник Станіслав Улям — математик і фізик, пізніше один із творців водневої бомби у США. Донька Розалія вийшла заміж за архітектора Романа Фелінського.
Помер Міхал Улям у серпні 1938 року у Монте-Карло. Похований у Монако.

Споруди фірми Уляма

- Дім на вулиці Брюллова, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський.
- Кам'яниця адвоката Адольфа Сегаля на розі вулиці Чайковського, 6 та проспекту Шевченка, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський.
- «Народна гостиниця» на вулиці Костюшка, 1. 1906 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський, Філемон Левицький.
- Кам'яниця Юзефа Гаусмана на вулиці Дорошенка, 15. 1907 рік. ].
- Житловий будинок Штанда на вулиці Костюшка, 3, на розі з вулицею Дрогобича.
- Чотириповерхова з цоколем кам'яниця на вулиці Кольберга, 3.
- Педіатрична клініка при дитячому шпиталі на вулиці Чернігівській (1908).
- Нові корпуси психіатричної лікарні на вулиці Кульпарківській.
- Житловий будинок Давида Векслера (1909) та фабрика на на вулиці Зеленій, 20.
- Будинок на вулиці Гетьманській, 12 (нині має адресу вул. Памви Беринди, 3). 1909 рік.
- Житловий будинок Соломона Рогатина на вулиці Донцова, 4 у Львові. 1910 рік, архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер.
- Житловий будинок Лібермана на вулиці Ковжуна, 4 у Львові. Близько 1910 року, архітектор Роман Фелінський.
- Житловий будинок на вулиці Братів Рогатинців, 15. 1910—1911 роки. Архітектор Роман Фелінський.
- Торговий центр «Магнус» на вулиці Шпитальній. Архітектор Роман Фелінський.
- Амбулаторія єврейського шпиталю на вулиці Рапопорта. Архітектор Роман Фелінський.
- Передпоховальна синагога «Бет Тахара» на Новому єврейському цвинтарі. Архітектор Роман Фелінський.
- Базар братів Гредлів у Львові. Архітектор Роман Фелінський.
- Житлові будинки Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20, 22 (1910). Архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер, скульптор Зигмунт Курчинський.
- Кам'яниця Ізидори Шутц на вулиці Коперника, 5 (бл. 1911). Архітектор Роман Фелінський, скульптор Зигмунт Курчинський.
- Прибуткові будинки на вулиці Фредра, 4-4а (1911—1912). Проект Романа Фелінського.
- Будинок на вулиці Словацького, 14. 1911—1912 роки.
- Прибутковий будинок Мойсея Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців, 12 і Костюшка. Проект 1911—1912 років., реалізація тривала до 1913 року. Архітектор Роман Фелінський, скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького.
- Кам'яниця на нинішній вулиці Франка, 69. За проєктом Тадеуша Обмінського, 1907 рік.
- Будинок Крампнерів на розі вулиці Хмельницького і Зустрічної, 1, до 1910 року.
- Парова пральня на нинішній вулиці Жовківській, 15.
- Перебудова залу в домі товариства єврейських ремісників «Яд Харуцім» на вулиці Шолом-Алейхема, 11, 1913 рік. Разом із цим було посилено сецесійний характер будівлі.
- Павільйон важкої промисловості — найбільша споруда Східних торгів, тепер кінотеатр «Львів» (1936–1937, архітектор Петро Тарнавецький).

Генрик (Герш) Сальвер (1858 Перемишль — 1913, Львів).
Народився 1858 року в Перемишлі. Закінчив реальну школу. Протягом 1879—1884 років навчався на відділі будівництва у Львівській політехніці.

Працював у Львові, де мав власне проектно-будівельне бюро. Проживав на вулиці Дорошенка, 13.
Член Товариства будівничих у Львові, а також Товариства для розвитку і прикрашення міста. Співпрацював з Якубом Крохом і Юзефом Авіном.
Неодноразово призначався присяжним у Львові.
Був одружений з Феліцією (Фейґе, Фанні) Тілле Мешель. Мав з нею двох дітей — Мальвіну (Муху, Мішу) Сальвер (* 1895) і Кароля Сальвера (*1900).

Основні проекти у Львові:

- Триповерховий житловий будинок на вулиці Кониського, 3 для Герша Гайльберґа (1891).
- Вілла у швейцарському стилі з елементами ранньої сецесії на вулиці Ярославенка, 21 (1892).
- 3-поверховий будинок на вулиці Городоцькій, 55 (1894) - колишній готель «Панський».
- Будинок на вулиці Шпитальній, 15 (1898)
- Будинок на вулиці Мартовича, 5 (1905—1906).
- Будинок на вулиці Богомольця, 11а (1906).
- Будинок на нинішній вулиці Глибокій, 16, на розі з вулицею Японською (1910, співавтор Ігнатій Віняж).
- Будинок на вулиці Франка, 90 (1910).
- Прибуткові будинки на вулиці Новий Світ (1905—1910, співавтор Якуб Крох).
- Житловий будинок на вулиці Дорошенка, 14 (1911, співавтор Юзеф Авін).
- Перші корпуси кондитерської фабрики «Hazet» на вулиці Заводській, 21-23 (1910–1912, нині «Світоч»). Було застосовано нові залізобетонні конструкції, а фасад відзначався геометричними лаконічними формами (1929 року перебудовано).
- Будинок на вулиці Дніпровській, 8 (1912).
- Реконструкція синагоги Бейт Гамідраш на нинішній вулиці Сянській, 5 (1912, спільно з Володимиром Підгородецьким).
- Перебудова вілли на вулиці Каліча Гора, 24 у стилі неокласизцму (1929).

Фердинанд (Файвель) Касслер (16 березня 1883, Подгуже — 1943, Львів)
Народився 16 березня 1883 року в місті Подгуже (тепер у складі Кракова). Протягом 1902—1907 років навчався у Львівській політехніці. Під час навчання був членом правління «Спілки студентів архітектури».
В 1908—1911 роках один із провідних архітекторів фірми Міхала Уляма. Згодом відкрив власне проєктне бюро на вулиці Глинянській, 4 (нині вулиця Донцова).
Проєктував будинки у стилі раціональної сецесії, часом використовував форми неокласицизму. Згодом перейшов до функціоналізму.

Член правління об'єднання «Коло прихильників єврейського мистецтва у Львові».
Загинув у Янівському концтаборі.

Юзеф Авін (17 червня 1883, Львів — 1942 або 1943, Львів)
Народився 17 червня 1883 у Львові в родині єврейського купця Арона Авіна. Освіту здобув спочатку у Львівській Політехніці (1902—1906), а у 1906 році був зарахований до політехнічної школи Мюнхена де отримав диплом 7 серпня 1907 року.

У 1899—1908 роках в основному виконував графічні роботи. Співпрацював як ілюстратор з часописом «Faun».
Починаючи з 1908 року проектує ряд архітектурних об'єктів у Львові.
1910 року взяв участь в архітектурній виставці у Львові, де експонував проект єврейського надгробка.
1920 року на виставці єврейських художників у будинку кагалу експонував власні проекти будинків і гробівців, а також рисунки надгробків.
Теретик єврейського мистецтва, публікував статті на цю тематику у львівській пресі.

У 1911 році відкриває архітектурне бюро за адресою Дорошенка, 16, а у 1919 році відкриває новий офіс по вулиці Кониського, 6. У 1928 році бюро перенесли на вулицю Вітовського, 37.
Від 15 лютого 1926 року член Політехнічного товариства у Львові.

Під час німецької окупації потрапив у гетто. Восени 1942 року, під час акції по «зменьшенню» гетто потрапив до Янівського концтабору, де і помер.

Основні проекти у Львові:

- Академічний дім по вулиці Ангеловича, 28 (1909) виконаний у співавторстві з Альфредом Захаревичем (нині тут діє Львівський професійний ліцей залізничного транспорту). Фасад вирішено у стилі геометричного модерну, декорований фризом зі «зірок Давида».
- Інтер'єр Єврейського академічного дому (1909), зараз не існує.
- Чиншова кам'яниця на Дорошенка, 14 (1911) для Адольфа Кассерна виконана у співавторстві з Генриком Сальвером. Скульптурний декор авторства Зигмунта Курчинського. Споруда виконана у стилі геометричного модерну.
- Чиншові кам'яниці по вулиці Конопницької, 2, 4, 6 (1911—1912) виконані у стилі пізнього (геометричного) модерну у співавторстві з Фердинандом Касслером та Станіславом Ольшевським.
- Будинок по вулиці Конопницької, 14 (1913) виконаний у стилі геометричного модерну.
- Прибуткові кам'яниці по вулиці Словацького, 2-4 (1912) для Германа Барда. Будівля виконана у стилі геометричного модерну, барельєфи на фасаді роботи Зигмунта Курчинського.
- Готель «Splendid» на вулиці Наливайка, 6 (1912). Будинок виконано у стилі геометричного модерну. Рельєфи на балконних балюстрадах виконав Зигмунт Курчинський.
- Житловий будинок на вулиці Київській, 10 (1926). Рельєфи на фасаді - круглі та овальні медальйони із зображенням квітів, листя та птахів виконані у стилістиці Ар Деко.
- Власний будинок, в якому розташовувалося архітектурне бюро по вулиці Вітовського, 37 (1928). Над вікнами першого поверху знаходяться дві скульптури Зигмунта Курчинського — узагальнені фігурки хлопчик- та дівчинка-путті. Хлопчик у руках тримає макет будинку.
- Вітовського, 39 вирішений у стилі арт деко з застосуванням елементів кубізму.
- Житловий будинок по вулиці Гнатюка, 4.
- Будинок по вулиці Японській, 5.
- Будинок друкарні, Японська, 7. На фасаді розміщуються алегоричні фігури «Торгівлі» і «Промисловості» ймовірно виконані за проектом Зигмунта Курчинського у 1926—1928 роках. «Торгівлю» традиційно зображує Меркурій на фоні якоря та дельфіна. «Промисловість» — юна дівчина з зачіскою та одязі тогочасної моди з шестернею біля ніг. Рельєф із зображенням хлопчика-путті, що обертає важіль типографського пресу вказує на призначення будинку для друкарні. У цьому будинку міститься друкарня «Бібліос».
- Проєкт реконструкції синагоги в Язлівці. Датується 1929 роком. Передбачалася докорінна перебудова із застосуванням сучасних матеріалів (сталі, залізобетону) та з наданням споруді рис функціоналізму. Синагога не збереглася, через що складно з'ясувати, чи проєкт реалізовано.
- Вілла в стилі Ар Деко (1930-ті) по вул. Героїв УПА 72.
- Медичний навчальний заклад Collegium Pharmaceuticum (1931—1932) на вулиці Пекарській, 52, у стилі функціоналізму (тепер — кафедра фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного університету імені Данила Галицького). В цьому приміщенні також діє музей хвороб людини.
- Надгробки на Новому єврейському цвинтарі: М. Фростига (1928), Г. Цеппера (1929), Л. Райха (1930) не збереглись.
- Художнє вирішення будинку Єврейської общини у Дрогобичі (1908—1914).
- Єврейська гімназія на вулиці Гоголя, 17 у Львові (1934).

Саломон Рімер (1858, Тарнів — 1931)
Протягом 1881—1886 років навчався на інженерному факультеті Львівської політехніки. Початково мешкав у Львові в будинку на вулиці Яґєллоньскій, 22 (нині — вулиця Гнатюка), пізніше — на вулиці Зиблікевича, 31 (нині — вулиця Івана Франка, 59). Батько художника Олександра Рімера.

Основні проекти у Львові:

- Перебудова спортивної споруди на театр на теперішній вулиці Гнатюка у 1890 та 1891 роках, замовлення Фані Сокол. 1905 року збудував на цьому ж місці літню естраду. 1918 року на замовлення нових власників спорудив дах. Будівля проіснувала приблизно до 1937—1938 років. Тепер на її місці мурована театральна споруда (вулиця Гнатюка, 11)
- Дерев'яний кегельбан у стилі проміжному між «закопанським» та «гуцульською сецесією» при готелі «De Laus» на вулиці Личаківській, 122 (1898, не збережений).
- Прибудова приміщення до синагоги «Агудат Шломо» на вулиці Ярослава Мудрого, 39 (1902).
- Перебудова синагоги «Ор Шемеш» на вулиці Медовій, 3 у Львові (1903).
- Власний будинок на вулиці Франка, 59 (1905—1907).
- Сецесійний будинок № 11а (13) на вулиці Нечуя-Левицького (1906—1907, співавтор К. Драневич).
- Сецесійний житловий будинок на вулиці Рапопорта, 7а (проєкт 1907 року).
- Неоготичний прибутковий будинок на нинішній вулиці Франка, 17, на розі із вулицею Левицького (1907).
- Прибутковий будинок на нинішній вулиці Леся Курбаса, 5 (1907). Фасад повністю облицьований майоліковою плиткою майстерні братів Мунд.
- Будинки на нинішній вулиці Руставелі, 24, 26 (1907).
- Добудови офіцини (флігеля) будинку на нинішній вулиці Дорошенка, 54 (1909).
- Житловий будинок на вулиці Чернігівській, 2-4 (1912). Під час будівництва первинний проект Рімера перероблено Фердинандом Касслером. Зокрема було повністю змінено фасад.

Даніель Кальмус (17 жовтня 1906, Павлів — до 1944, Львів)
Народився в селі Павлів, нині Радехівського району, в родині підприємця Зеліга Кальмуса. Закінчив єврейську гімназію у Львові. Протягом 1925—1932 років навчався у Львівській політехніці.

Початково працював у будівельних фірмах І. Вільконя та А. Шталя. Від 1935 року працював самостійно.
Проживав у Львові на вулиці Жижинській, 17, (тепер вулиця Кубійовича).
Загинув у Львові під час німецької окупації.

Основні проекти у Львові:

- Будівля єврейського театру на вулиці Гнатюка у Львові. Проект у стилі функціоналізму здобув перемогу на конкурсі (1930-ті).
- Житлові будинки у стилі функціоналізму на нинішній вулиці Сахарова у Львові (1930-ті). Зокрема будинок № 14 (1932, співавтори Мечислав Штадлер і Якуб Менкер).
- Участь у проектуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові.
- Житловий будинок на вулиці Кастелівці, 18 (співавтори Мечислав Штадлер і Якуб Менкер).
- Житловий будинок Соломона Заптера и Аарона Брюкана вулиці Рапопорта, 7б (1909).

Артур Шлеєн (1866, Станиславів, нині — Івано-Франківськ — 1912, Львів)
Народився 1866 року у Станіславові (тепер Івано-Франківськ). Закінчив Львівську політехніку.

Автор проектів багатьох львівських споруд у стилі сецесії.
Засновник Єврейського міщанського клубу у Львові, завданням якого він бачив згуртування євреїв у боротьбі за рівноправність.
Депутат міської ради. Був членом місцевих органів економічного самоврядування, зокрема Торговельно-промислової палати. Член багатьох громадських організацій.
Був у складі журі конкурсу проєктів реконструкції львівської ратуші.

Антоній Рудольф Фляйшль (1862, Вшеруби — 8 квітня 1921, Відень)
Народився 1862 року в єврейській родині в містечку Вшеруби (нині — округ Домажліце, Чехія). Навчався в місті Плзень. Пізніше закінчив Німецький технічний інститут у Празі, здобув спеціальність інженера-архітектора.

Працював будівельним інспектором у Львові. 1890 року став членом Політехнічного товариства.
Заснував у Львові будівельну фірму.
Помер 8 квітня 1921 року та похований на Центральному цвинтарі у Відні.

Основні проекти у Львові:

- Житловий будинок на вулиці Шолома-Алейхема, 12 у Львові (1899—1900). Споруджений спільно з Маврицієм Галлем.
- Фасади будинку на вулиці Коновальця, 6 у Львові (1903—1904).
- Перебудова синагоги «Осе Тов» на вулиці Банківській, 6 у Львові, 1909 рік. Муровані склепіння було замінено новим пласким перекриттям на металевих фермах. Синагога не збереглася.
- Керівництво спорудженням будинку страхової компанії Assicurazioni Generale di Trieste на вулиці Коперника, 3 у Львові. Проєкт фірми Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського від 1910 року.
- Військова пральня, казарми, урядові споруди у Львові (не з'ясовано — які саме).

Маврикій (Мойсей-Давид) Зильберштайн (1857, Львів — 3 вересня 1912, там само)
Народився у Львові,у єврейській сім'ї, навчався у Львівській технічній академії (1877—1884).

Отримав патент на архітектурну діяльність у Львові у 1886 році. Спорудження спроєктованих будинків доручав старшому братові Якубові.
Від 1 січня 1907 член Політехнічного товариства у Львові.
До 1900 року працював у стилі історизму, пізніше — у стилі сецесії. Для будівель Зильберштайна характерним є застосування примхливих хвилястих аттиків і характерного для орнаментальної сецесії мотиву стилізованого полум'я, квітів, жіночих голів.

Основні проекти у Львові:

- Реконструкція синагоги Хадашим на вулиці Вугільній у Львові. Добудовано внутрішню сходову клітку, яка веде на галереї, та ліквідовано зовнішню. 1888 рік.
- Реконструкція санвузлів правої офіцини будинку на площі Ринок, 12 (1894, співавтор Якуб Крох).
- Чиншові кам'яниці № 3—19 у стилі неоренесансу на вулиці Гуцульській (1892—1896, співавтор Якуб Крох).
- Чиншові кам'яниці на вулиці Лисенка № 4—10 (співавтор Анджей Ґоломб), 7—11а (співавтор Альфред Каменобродський, 1891—1895 роки).
- Чотири триповерхових житлових будинки на вул. Кохановського, 5, 7 (нині вул. Левицького), вул. Кльоновича, 3 та вул. Мілковського, 4 (нині вул. Гулака-Артемовського) (співавтор Якуб Крох; 1893).
- Житловий триповерховий будинок на вул. Кльоновича, 6 (співавтор Якуб Крох; 1895).
- Будинок № 11 з театральною залою товариства «Яд Харуцим» на вулиці Шолом-Алейхема (1896).
- Будинок № 29 на Проспекті Свободи (1902, співавтор Якуб Крох).
- Північна і південна прибудови зі сходовими клітками до синагоги поступовців у Львові (1907).
- Будинки № 8, 8а, 8б на вулиці Устияновича (1907).
- Будинки № 12, 14 на вулиці Новаківського (1909).
- Будинок № 9, на вулиці Горської (1909).
- Будинки № 24, 26 на вулиці Федьковича (1909).

Юзеф Йоахім Тіш
Народився у 1883 році, дата смерті невідома. Закінчив гімназію. У 1903 році вступив на інженерний факультет Львівської політехніки. У 1907 році перейшов на архітектурний факультет.

Разом із Максимільяном Когутом керував архітектурно-будівельною фірмою у Львові.
Член Політехнічного товариства у Львові з 1926 року.
Входив до Професійної спілки будівничих у Львові.

Основні проекти у Львові:

- магазин на вулиці Русових, 3 (1927–1928, співавтор Максимільян Когут).
- реконструкція будинку на вулиці Філатова, 4 (1934, спільно з Максимільяном Когутом).
- торгові склади галантерейної фабрики на вулиці Шпитальній, 9 (1935, співавтор Максимільян Когут).
- власні житлові будинки Тіша і Когута на вулиці Київській, 36 (проекти 1925 і 1930 років) і дім № 34 (проект 1936 року), із використанням склепінь системи «ISTEG».
- житловий будинок на вул. Карпатській, 11 із використанням склепінь системи «ISTEG».

Максимільян (Маєр) Когут
Народився 6 жовтня 1883 р. у Львові. Дата смерті невідома.
Закінчив гімназію у Львові. 1903 року вступив на інженерний факультет Львівської політехніки, де навчався до 1909 року.

Від 1921 року займався самостійною практикою. Разом з Юзефом Тішем керував архітектурно-будівельним бюро, що знаходилося у Львові на вулиці Словацького, 16.
Був віце-президентом Спілки тарифної комісії.

Основні проекти у Львові:

- Магазин на вулиці Русових, 3 (1927–1928, співавтор Юзеф Тіш).
- Реконструкція будинку на вулиці Філатова, 4 (1934, співавтор Юзеф Тіш).
- Торгові склади галантерейної фабрики на вулиці Шпитальній, 9 (1935, співавтор Юзеф Тіш).
- Власні житлові будинки Тіша і Когута на вулиці Київській, 36 (проекти 1925 і 1930 років) і дім № 34 (проект 1936 року), із використанням склепінь системи «ISTEG».

Зигмунт Шпербер (10 липня 1886, Станіславів — р. см. невід.)
Народився 10 липня 1886 року у Станіславові. Навчався в реальній школі в Станиславові до 1907 року. Закінчив інженерно-будівельний факультет Львівської політехніки, 1915 року отримав диплом.

Після першої світової війни працював в архітектурно-будівельній фірмі Юраша і Захаревича.
Від 15 лютого 1926 року член Політехнічного товариства у Львові.
У міжвоєнний період відкрив власне проектне бюро у Львові, що знаходилось на теперішній вулиці Дудаєва, 4.
Окрім архітектури, проектував ужиткові речі, розробляв плакати.
Розробив проекти санаторіїв у Трускавці: «Унітас» (1936), «Віндзор» (1937), «Брістоль» (1938).

Член «Комітету опіки над пам'ятками єврейського мистецтва», де займався пам'ятками архітектури.
1920 року на виставці єврейських художників у будинку кагалу експонував рисунки синагоги «Золота Роза» і конкурсний проект.

Основні проекти у Львові:

- Житлові будинки на теперішній вулиці Котляревського, 42, 44
- П'ятиповерховий житловий будинок на вул. Кадетській, 18 (нині — вулиця Героїв Майдану, 1937-1939 рр).
- У 1938 році виконав проект металевих решіток з есоподібним малюнком, які прикрашали портал та вітринні вікна першого поверху пасажу Грюнерів на площі Смольки (нині — площа Генерала Григоренка).

Зигмунт Шмукер
Роки народження і смерті невідомі. 1902 року закінчив будівельний відділ Промислової школи у Чернівцях.
Від 1913 року практикував як самостійний архітектор.
1939 року бюро Шмукера віднотоване у довіднику на вулиці Святого Миколая, 17 (нині вулиця Грушевського).

Основні проекти у Львові:

- Вілла Г. Вайнвельда, спроектована разом з навколишнім садом на вулиці Княжій, 9 (1912–1914).
- Житловий будинок на вулиці Лесі Українки, 13-15, і тильний фасад на вулиці Гавришкевича, 4. Існував початковий проект Адольфа Піллера, який став за основу. Фасади повністю змінено.
- Житловий будинок на вулиці Коновальця, 37 (1914).
- Павільйон транспорту на Східних торгах у Львові (співавтор А. Бадіян). Втрачений.
- Житловий будинок на площі Смольки, 1А (нині площа Генерала Григоренка; 1890).

Юзеф Торн
Роки народження і смерті невідомі. Член Професійної спілки будівничих у Львові, працював в редакції часопису «Budowniczy». Мешкав на вулиці Оборони Львова, 38.
У 1939 р. бюро будівельної фірми знаходилося на вулиці Оборони Львова, 2.

Основні проекти у Львові:

- Керував будівельними роботами у львівському монастирі францисканців. Здійснив також відновлення каплиці при тамтешньому костелі (літо 1930).
- Автор проекту єврейської купецької гімназії у стилі функціоналізму на вулиці Клепарівській, 11а, збудованої 1938 р.
- На Східних торгах у Львові спорудив взірцевий однородинний будинок і металеву альтанку (1935).
- За проектом Торна створено срібний кубок, який вручався на одному з конкурсів Східних торгів 1935 року.


Гоголя, 10	Атланти на Гоголя, 10	Готель Центральний, пр. Свободи, 11. Фото Aeou, Вікіпедія


Готель "Панський", Городоцька, 55	Будинок на вул. Дорошенко, 14	Будинок на вул. Дорошенко, 14

Будинок на Шпитальній, 15


Пасаж Феллерів, пр. Свободи, 35	Дорошенко, 32	Дорошенко, 32

Колишні казарми поліції на Городоцькій, 26	Валова, 11	Театр «Colosseum»

Пекарська, 3


Проспект Свободи, 29	Проспект Свободи, 29	Шолом-Алейхема, 11


Будинок Йони Шпрехера на пл. Міцкевича, 8	Єврейська народна школа "Mitet", вул. Дорошенка, 30	Прибутковий будинок Грюнерів на Гнатюка, 20

Єврейський сиротинець на площі Данила Галицького, 4	Будинки Суліма і Сабіни Шенфельдів на Чернігівській, 2-4


Будинок Барда, вул. Словацького, 2-4	Будинок Барда, вул. Словацького, 2-4	Будинок Барда, вул. Словацького, 2-4

Будинок на вул. Дорошенка, 7 (ліворуч)	Будинок фонду ім. Зільберштайна на Гнатюка, 4	Готель «Splendid» на Наливайка, 6

Соломон Кайль (7 вересня 1884, Тарнів — р. см. невід.)
Походив із родини купців. Закінчив будівельний факультет Віденської політехніки (1905—1911). На думку львівської дослідниці Юлії Богданової міг бути працівником «Бюро урбаністичного» міської ради Львова і одним із проектантів останнього довоєнного генплану міста від 1938 року. Пізніше ймовірно він же був одним із проектантів першого радянського генплану Львова, створюваного «Діпромістом» під керівництвом Олександра Касьянова (не був завершений через німецьку окупацію).

1939 року бюро будівельної фірми Кайля віднотоване в довіднику на вулиці Потоцького, 53 (тепер вулиця Генерала Чупринки), а приватне помешкання на вулиці Чепляка, 5 (тепер вулиця Жуковського)

Основні проекти у Львові:

- Житловий будинок на вулиці Сахарова, 12 (1935).
- Житловий будинок на вулиці Сахарова, 24 (1936—1937, співавтор Владислав Лімберґер).
- Будинок Бернарда Тайна на на вулиці Сикстуській (нині вулиця вул. Дорошенка), 22.
- Будинок на на вулиці Сикстуській (нині вулиця вул. Дорошенка), 51.
- Житловий будинок № 45 на вулиці Сикстуській (нині вулиця Дорошенка; 1938).
- Блок житлових будинків у стилі функціоналізму № 51, 53, 55, 57, 59 на вулиці Дорошенка (1934–1937, співавтори Ришард Гермелін, Генрик Зандіг, Якуб Менкер).
- Житлові будинки № 14-16 на вулиці Романицького (1936—1937).
- Реконструкції будинків № 15 і 17 на вулиці Галицькій (1935—1936).
- Реконструкція порталів магазину в будинку № 31 на вулиці Сикстуській (нині вулиця Дорошенка; 1935-1936).
- Участь у проектуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові.

Будинок Бернарда Тайна, вул. Дорошенко, 22

Валерій Шульман (1869 — р. см. невід.)
Працював у Львові в 1909-1920 рр.
Мешкав на вул. Домагалічів (зараз Ак. Павлова), 5. Бюро знаходилось за адресою Панська (І.Франка), 20
Проектував переважно на замовлення єврейських підприємців.

Основні проекти у Львові:

- Будинок Гелвігів, вул. Ліста, 2 (1910).
- Будинок Клари Кюмерлінг, вул. Шептицьких, 17 (1910-1912).
- Будинок на вул. Хмельовського (Глібова), 8 (1911).
- Будинки Атлясів на вул. Кохановського (Левицького), 11, 11а, 15 (1912, співавтор Ф.Касслер).
- Будинок Абрагама Кінцлера і Яна Марека на Пекарській, 49 (1913).
- Будинок Адольфа Штанда на вул. Св. Анни (Леонтовича), 9.


Будинок з виноградарями, Пекарська, 49

Альберт Корнблют 13 березня 1876, Більшівці — 13 серпня 1942, Белжець)
Народився 13 березня 1876 року в містечку Більшівці (тепер смт Івано-Франківської області) в єврейській родині Юзефа і Сари Конрблютів. Протягом 1891—1896 років навчався у львівській Промисловій школі на відділі токарства (за іншими даними — 1894—1899 роки).
У 1900—1905 роках студент Львівської політехніки.
1912 року здав екзамен у Намісництві на право ведення будівельних робіт. Від 1932 року член товариства уповноважених будівничих у Львові.

Член ради єврейської громади «Осе Тов» у Львові.
Творив у модернізованих романських, ренесансних та класицистичних формах. Після Першої світової війни перейшов до функціоналізму.
Проживав у Львові на вулиці Легіонів, 41 (тепер проспект Свободи). Загинув 13 серпня 1942 року у винищувальному таборі в Белжеці.

Основні проекти у Львові:

- Житловий будинок на нинішній вулиці Павлова, 9 у Львові (1913—1914). Співавтор, ймовірно, Роман Фелінський.
- Проект синагоги «Кол ріна ве-єшуа» на вулиці Джерельній, 49 (1905).
- Проекти реконструкції синагоги «Осе Тов».
- Будинок на вулиці Новий Світ, 15 у Львові (1913, співавтор Александер Остен).
- Паровий млин Дрезднера на вулиці Шевченка, 113—115 (1920).
- Житловий будинок на вулиці Павлова, 10 (1914—1923, співавтор Емануель Яримович).
- Синагога «Цорі Гілод» на нинішній вулиці Братів Міхновських у Львові (1923—1925).
- Будинок єврейської громади в Брюховичах поблизу Львова (прибл. 1920—1930-ті).
- Будинок єврейської громади в Рогатині (прибл. 1920-ті—1930-ті).
- Хімічне підприємство Г. Блюменфельда на вулиці Лемківській у Львові.
- Корпуси фабрики фірми «Pellis» на вулиці Жовківській.
- Склепіння хасидської синагоги на вулиці Вугільній.

Броніслав Бауер (1851, Гримайлів, Тернопільська область — після 1939).
Народився в містечку Гримайлів на Тернопільщині. Закінчив архітектурний факультет Львівської політехніки (1870–1876).
Один із засновників Політехнічного товариства у Львові. У 1881 році входив до його правління, виконуючи функцію скарбника.
Друкував роботи в журналі Czasopismo Techniczne (1880–1881). Член товариства уповноважених архітекторів у 1881–1931 роках.
Будував переважно житлові будинки у Львові. Автор проєктів ряду громадських споруд. Брав участь у конкурсі на будинок Художньо-промислової школи у Львові.
Був членом Товариства наукової допомоги для Князівства Цешинського.

Дата смерті і місце поховання Броніслава Бауера невідоме. У Львові на Янівському цвинтарі є гробовець з вибитим у камені написом польською – “Гробовець родини Броніслава Бауера”. Але на ньому немає ані прізвищ, ані дат, ніяких інших написів. Також не очевидно, що це місце поховання саме відомого архітектора, адже прізвище це досить поширене.

Основні проекти у Львові:

- Будинок Лісівничої школи на теперішній вулиці Кобилянської, 1 (1881).
- Мішана школа імені С. Конарського на нинішній вулиці Бандери, 91 (нині середня школа № 55). Споруджена у 1892—1893 роках. Співавтор проєкту Іван Долинський. Застосовано мотив «вікон Браманте» з італійського неоренесансу із вкрапленнями елементів народного мистецтва.
- Одноповерхова вілла Шухевичів на вулиці Барвінських, 7. Споруджена 1897 року, збереглась у зміненому вигляді після перебудов 1928—1936 років.
- Проєкти будинків робітничої колонії залізничників на нинішній вулиці Смаль-Стоцького (1905—1914, у співавторстві).
- Власна вілла архітектора з елементами народної архітектури (стиль «пітореск») на вулиці Гушалевича, 5 (1892).
- Низка перебудов палацу на вулиці Пекарській, 11 для потреб фабрики бляшаних виробів Генрика Богдановича (1890, 1892, 1899 роки).
- Житлові будинки на вулиці Листопадового чину, 7 (1890); вілла Барвінських на вулиці Барвінських, 5 (1897); № 9 і 11 на вулиці Донцова (1911); на вулиці Магазиновій, 1 (1904–1906); на вулиці Ярослава Мудрого 21, 23, 29 (1904–1907); на вулиці Франка, 7 (1911); на вулиці Єфремова 6, 8 (1911); на вулиці Шевченка 9, 13-15 (в кінці XIX ст.), 30, 32 (обидва у 1912), на вулиці Лисенка, 46 (1913).
- Прибуткові будинки Генрика Богдановича № 6 і 8 на вулиці Вузькій. Перший отримав оздоблення у стилі неокласицизму, другий — сецесії. Проєкти 1910–1911 років.
- Перебудова дому № 20 на вулиці Олени Степанівни у Львові (1931).

Прибутковий будинок на Леся Курбаса, 5

Ігнацій Віняж (1850 — 12 травня 1914, Львів). Працював у Львові протягом 1875—1914 років. Споруджував будинки у різних напрямках історизму, а від початку XX ст. використовував форми модерну.
Концесіонований будівничий. Проживав на вулиці Ягеллонській, 13 (тепер вулиця Гнатюка). Помер у Львові.

Основні проекти у Львові:

- Ґрунтовна реставрація костелу святого Казимира на вулиці Кривоноса, спорудження хорів (1870-ті).
- Спорудження нових хорів зі спіральними сходами, а також головний вівтар костелу святої Софії (1876—1878). Вівтар втрачено.
- Житловий будинок на вулиці Бандери, 8 (1877, не зберігся).
- Спорудження житлових будинків на вулиці Франка, 2 і 4 за проектом Вінцента Равського-молодшого (1883).
- Реконструкція будинку на площі Ринок, 35 (1886).
- Перебудова житлових будинків на вулиці Шевській, 10 і 12 у Львові (кін. XIX ст., спільно із Саломоном Рімером).
- Вілла на вулиці Лісній, 17 (1900).
- Будинки на вулиці Антоновича 14 (1882) і 34 (1902).
- Власна вілла в смт Брюховичі (бл. 1905).
- Житловий будинок і синагога Йони Шпрехера на вулиці Городоцькій, 45-47, будинок Михайла Терлецького по вул. Сахарова 52 (1907).
- Житловий будинок на розі вулиць Глибокої, 16 і Японської, 1 (1910, співавтор Генрик Сальвер).
- Житловий будинок у модернізованих формах неокласицизму на площі святого Теодора, 1 (1911—1912).
- Житлові будинки на вулиці Павлова, 5 і 7 (1912).

Склади галантерейної фабрики на Шпитальній, 9

Шолома-Алейхема, 12


Архітектор Даніель Кальмус	Рапопорта, 7б

Клепарівська, 11а. Фото Klymenkoy, Вікіпедія

Синагога «Цорі Гілод» на вул. Братів Міхновських

Леопольд Райсс (1882 — 1942 або 1943).
Син Якуба Райсса, власника цегельні у Львові. Закінчив Віденський технічний університет. 1907 року проходив практику у Відні, спочатку в бюро Александра Нойманна, згодом у січні—травні 1908 — в бюро «A. Hatschek & K. Gaerber».
1908 року у Львові отримав концесію на будівництво та відкрив власне архітектурне бюро. За іншими даними екзамен у Намісництві на право ведення будівництва здав 1910 року.
1910 року брав участь у Першій виставці польських архітекторів у Львові.

Колекціонер юдаїки. 1925 року увійшов до новоствореного Комітету з опіки над пам'ятками єврейського мистецтва, де займався питаннями архітектури. Від того ж року судовий експерт у справах будівництва.
Проживав у Львові на вулиці Богуславського, 9 (тепер Лукіяновича).

Основні проекти у Львові:

- Житлові будинки на вулиці Федорова, 27-29 у Львові (співавтор Артур Шлеєн).
- Ймовірно, є автором остаточного проєкту будинку на нинішній вулиці Вороного, 9 (1906). Первинний проєкт Вінцента Равського молодшого.
- Перебудова в орієнтальному стилі синагоги Кортіса на нинішній вулиці Хмельницького, 109. 1911 рік.
- Дім Дороти Гамбер на нинішній вулиці Куліша, 31. Збудований у 1911—1912 роках.
- Прибуткова кам'яниця на нинішній вулиці Івана Федорова, 27. Проєкт 1912 року, збудована у 1913 році.
- Дім на вулиці Бандери, 69. Проєкт 1913 року.
- Реконструкція синагоги Темпль у Львові після погрому 1918 року. Прибудова допоміжних приміщень з півночі 1921 року (первинний проєкт Альфреда Каменобродського).
- Реконструкція львівської передміської синагоги у 1919—1920 роках.
- Реконструкція синагоги «Золота Роза» у 1914—1921 роках.
- Конкурсний проєкт готелю «Краківського» у Львові зі спорудами Товариства взаємного страхування державних службовців на розі нинішньої площі Соборної і вулиці Пекарської, II місце (1911, співавтор Леопольд Карасінський).
- Власна кам'яниця Якуба Райсса на вул. Зарицьких 4, споруджена у 1910 році.

Бандери, 69, арх. Райсс. Фото Wadco2, Вікіпедія

Житловий будинок і синагога Йони Шпрехера на Городоцькій, 45

Основні проекти у Львові:

- прибуткові кам'яниці на вул. Сикстуська (нині П. Дорошенка), № 21 (1883–87),
- вул. Ю. Крашевського (нині С. Крушельницької), № 23 (нині Мемор. музей С. Крушельницької; 1884),
- вул. Городоцька, № 14 (нині № 50; 1885),
- вул. Замарстинівська, № 8,
- вул. Жовківська (нині Б. Хмельницького), № 43 (обидва – 1886–87),
- вул. Люблінської Унії (нині Гуцульська), № 3–19 (1892–96),
- вул. М. Зиблікевича, № 15 (нині І. Франка, № 43; 1897–98, обидва – співавтор М. Зільберштейн),
- вул. Карла-Людвіґа (нині проспект Свободи), № 29 з пасажем (нині вул. Л. Курбаса, № 8; 1901–02, співавтор М. Зільберштейн, скульптор П. Гарасимович),
- вул. Л. Сапіги (нині С. Бандери), №№ 35, 37, 39 (1908),
- перебудова (співавтори С. Рімер, М. Фехнер) житл. кам'яниць на вул. Шевська, № 8 (надбудував 3-й поверх; 1879–81), № 14 (поч. 20 ст.), № 16 (1918).

Архітектор Якуб Соломон Крох

Основні проекти у Львові:

- Прибутковий дім на вулиці Донцова, 4 (1909—1910). На думку мистецтвознавця Якуба Левицького, Касслерові належить авторство планів споруди, а проєктував фасади і керував спорудженням Роман Фелінський.
- Фасад пасажу Феллерів. Виходив на вулицю Карла Людвіга, 35 (1909, тепер проспект Свободи).
- Житловий будинок на вулиці Стецька, 6 (1910).
- Реконструкція житлових будинків Станіслава та Ельжбєти Соколовських на вулиці Гнатюка, 5/7 за проєктом, затвердженим 2 квітня 1914 року.
- Житловий будинок Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20/22. Під час реалізації проєкт модифіковано Романом Фелінським. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.
- Житловий будинок на вулиці Зеленій, 20 (1911).
- Житловий будинок на вулиці Зеленій, 17, на розі з вулицею Конопницької (1912).
- Блок будинків на вулиці Левицького, 11, 11а, 15 (1912, співавтор Валерій Шульман).
- Житлові будинки Суліма і Сабіни Шенфельдів на вулиці Чернігівській, 2-4 (1912—1913).
- Житловий будинок на вулиці Бандери, 24 (1912). Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.
- Житловий будинок на розі вулиць Левицького, 26 і Конопницької (1913).
- Житлові будинки на вулиці Конопницької, 2, 4, 6 (1911—1914, співавтори Юзеф Авін і Станіслав Ольшевський).
- Єврейський сиротинець на площі Данила Галицького, 4 (1920). Збудований у стилі неокласицизму.
- Прибутковий дім Йони Шпрехера на площі Міцкевича, 8 (1912—1921). Споруджений спільно з Юліушем Цибульським.
- Будинок французької нафтової компанії «Прем'єр» на вулиці Князя Романа, 26. Початковий проєкт 1914 року розробив Юліуш Цибульський. Плани і фасад модифіковані Фердинандом Касслером. Спорудження завершено 1924 року. Скульптурний декор невідомого автора.
- Перебудова вілли президента Львова В. Хаєса на вулиці Парковій, 1 (1924).
- Торговий пасаж на площі Міцкевича, 5 (1925).
- Офісний будинок Йони Шпрехера на проспекті Шевченка, 7 (1928—1929).
- Ремісниче училище на вулиці Митрополита Ангеловича, 28а (1928—1930).
- Перебудова у стилі функціоналізму готелю Європейський на площі Міцкевича, 4 (1934—1937).
- Житловий будинок на вулиці Котляревського, 40 (1936—1937).
- Житловий будинок на вулиці Франка, 105 (1938).
- Житлові будинки на вулиці Павлова, 6, 6а, 6с (1939).

Архітектор Фердинанд (Файвель) Касслер

Основні проекти у Львові:

- Сецесійна будівля театру «Colosseum» («Колізей»), що на бічній нинішньої вулиці Куліша (1898—1900, спільно з Міхалом Фехтером). За основу взято металевий каркас павільйону Яна Матейка з Галицької крайової виставки.
- Докорінна перебудова будинку на вулиці Федорова, 6 (також Ставропігійська, 4) у Львові (початок XX століття).
- Пасаж Феллерів, що починався кам'яницею на сучасному проспекті Свободи, 35 і простягався до нинішньої вулиці Наливайка (1902). Пізніше перебудований за проєктом Фердинанда Касслера.
- Колишній будинок управління поліції та казарми на вулиці Городоцькій, 26 та будинок слідчого ізолятора з боку нинішньої вулиці Академіка Кучера (1903).
- Перебудова синагоги Хасидим Шуль на вулиці Божничій (1904, не збережена).
- Проєкт добудови млину Давида Аксельбрада на нинішній вулиці Хмельницького, 86/88 (1905).
- Житловий будинок на вулиці Руській, 16 (1907—1908, співавтор Л. Ґраф).
- Прибутковий будинок у стилі орнаментального модерну на нинішній вулиці Дорошенка, 32 (1908).
- Прибутковий будинок на нинішній вулиці Мартовича, 4 (1909).
- Прибутковий будинок на вулиці Валовій, 11 (1909).
- Будинки на нинішній вулиці Федорова, 29 (1904) і 31 (перебудова 1906).
- Вілла художника Антонія Стефановича на вулиці Глінки, 5 (1903—1904).
- Вілла на вулиці Глінки, 7 (1903—1909).
- Реконструкція офіцини з добудовою санвузлів будинку на площі Ринок, 12 (1907).
- Надбудова додаткового поверху будинку № 12а на площі Галицькій у Львові для фотоательє Давида Мазура. Проект 1911 року.
- Будинок на вулиці Пекарській, 3 (1912, скульптор Францішек Томаш Бєрнат).
- Побудова вітрини фотоательє «Геліос» Ірени Мєчковської біля брами будинку на вулиці Асника, 4 (1906).
- Житловий будинок на нинішній вулиці Єфремова, 4 (1911—1912).

Архітектор Артур Шлеєн